reject (EN)дієслово, іменник
дієслово “reject”
інфінітив reject ; він rejects ; мин. час rejected ; мин. дієприкм. rejected ; дієприсл. rejecting
- відхилитиЗареєструйтеся, щоб побачити переклади прикладів речень та одномовні визначення кожного слова.He
rejected the job offer because it didn't meet his expectations. - відмовити (у романтичному контексті)He tried really hard, but she
rejected him anyway. - відторгатиThe patient's immune system
rejected the transplanted liver, causing complications. - заблокуватиDuring the game, Sarah jumped high and
rejected the opponent's shot, sending the ball flying out of bounds.
іменник “reject”
одн. reject , мн. rejects
- бракThe factory sold the
rejects at a discount because they had minor flaws. - вигнанецьDespite his efforts to fit in, Mark felt like a
reject at his new school.