·

lie (EN)
дієслово, дієслово, іменник

дієслово “lie”

інфінітив lie; він lies; мин. час lay; мин. дієприкм. lain; дієприсл. lying
  1. лягти
    I am going to lie in bed for a while.
  2. лежати
    He was lying in bed the whole day.
  3. знаходитися
    The village lies just beyond the river.
  4. перебувати (в певному стані)
    The house lies empty.
  5. полягати
    The problem lies in our planning abilities.

дієслово “lie”

інфінітив lie; він lies; мин. час lied; мин. дієприкм. lied; дієприсл. lying
  1. брехати
    She lied about her qualifications during the interview.

іменник “lie”

одн. lie, мн. lies
  1. брехня
    He couldn't keep track of his lies anymore.