·

cause (EN)
іменник, дієслово, сполучник

іменник “cause”

однина cause, множина causes або незлічуване
  1. причина
    Neglecting regular maintenance was the cause of the car's engine failure.
  2. достатня підстава
    Seeing the police outside, she panicked, but they assured her there was no cause for concern.
  3. тема, спрямована на загальне благо
    She dedicated her life to the cause of animal rights.

дієслово “cause”

інфінітив cause; він causes; мин. час caused; мин. дієприкм. caused; дієприсл. causing
  1. спричиняти
    Eating too much candy caused her stomachache.

сполучник “cause”

cause, 'cause
  1. бо (неформальний термін для "because")
    I'm staying in cause it's raining outside.