·

cashier (EN)
іменник, дієслово

іменник “cashier”

одн. cashier, мн. cashiers
  1. касир
    The cashier scanned all my items and told me the total amount to pay.
  2. касир (старший працівник, відповідальний за обробку готівки в банку або бізнесі)
    In the past, the cashier of a bank held significant responsibility for its financial transactions.

дієслово “cashier”

інфінітив cashier; він cashiers; мин. час cashiered; мин. дієприкм. cashiered; дієприсл. cashiering
  1. розжалувати (офіційно, звільнити когось, особливо з військової посади)
    The officer was cashiered after the investigation revealed his misconduct.