·

amount (EN)
іменник, дієслово

іменник “amount”

однина amount, множина amounts або незлічуване
  1. кількість
    She used a small amount of sugar in the recipe.
  2. сума
    He needed a large amount to pay off his debts.

дієслово “amount”

інфінітив amount; він amounts; мин. час amounted; мин. дієприкм. amounted; дієприсл. amounting
  1. становити (загальну суму)
    The bills amount to $200.
  2. дорівнювати (чомусь)
    His silence amounts to an admission of guilt.
  3. мати значення (часто у негативній формі з "багато", "щось" тощо)
    Despite his talent, he never amounted to much.